23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. Чому саме 23 квітня і чому так важливо на світовому рівні запроваджувати такий день, спробуємо розібратися далі.
«Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Так, саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон (1918), ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902) і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920); у цей же день 1616 року померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа (вже за григоріанським календарем), а також 1850 року – англійський поет-романтик Вільям Вордсворт.
Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.
Книжкові правила Кота Інжира:
1. Щороку треба читати стільки книжок, скільки важиш сам.
2. Книжки треба обирати, як коханців — за запахом.
3. Гроші, заплачені за книжки — це не витрати, а інвестиції.
4. Хорошу книжку завжди можна прочитати за ніч. (Джойса — за полярну ніч).
5. Краще читати хороші книжки замість поганих новин.
6. Хорошу книжку — до ліжка!
7. Хорошу книжку — до ліжка, до сумки, до думки.
8. Книжечки — це мандаринки для розуму.
9. Навіть 9 котячих життів замало, щоб читати ще й погані книжки.
10. Книжечки надають крила.
11. Книжечки допомагають мислити проти вітру.
12. Якщо замість фейсбука читати книжки, то можна і прочитати все, що накупив.
13. Вчені коти ходять не на ланцюзі по колу, а по бібліотеках.
14. Книжечки — знані афродизіяки. Киця з книжкою — це сексі. Бо не дурепа.
15. Британські вчені довели, що книжечки продовжують життя на багато сторінок.
16. Книжечки — як котики: товстенькі — найкрутіші.
17. Важкий рюкзак здається легшим, коли там хороша книжка.
18. Пиши тверезим, редагуй замість пиячити!
19. Не бійся заглядати у словник, там все одно нема потрібних слів.
20. Читайте вірші, з віршами — легше.
21. Будьте в «тренді». Книжка — наймодніший аксесуар у цьому сезоні.
22. Підбирайте одяг до палітурки книжки, яку ви сьогодні читаєте.
23. Найкращий спосіб чекання — читання.
24. Читай товстеньке!
25. Кохати — це знати її улюблену книжку.
Щорічно 9 та 10 березня Україна відзначає Шевченківські дні - дати народження і смерті поета, що став головним українським пророком і народним символом. Його називають провідником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду.
Цікаво відзначили Шевченківські дні і в нашому закладі. Учні 2 класів познайомилися з книжкової виставкою "Нас єднає Шевченкове слово", переглянули відео про життя поета, читали вірші.
Неможливо уявити собі сучасне життя без літератури. Навіть ті, для кого читання не є улюбленим дозвіллям, стикаються з літературними творами, адже сценарій до фільму, стаття в журналі або газеті - це теж праця письменника.
Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника - професійне свято літераторів.
25 лютого - День народження Лесі Українки.
Леся Українка - видатна українська письменниця, перекладачка та культурна діячка. У сучасній українській традиції входить до переляку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
10 цікавих фактів про українську мову
1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.
3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".
Найтепліше книголюбське свято – День дарування книжок (14 лютого).
Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою та засновницею відомого сайту дитячої книги Delightful Children’s Books, Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.
Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу: бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що в цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя, заради самих себе і своїх рідних.
У першу середу лютого спільнота книголюбів відзначає Всесвітній день читання вголос. Ця подія має за мету заохочення людства, а найбільше молодого покоління, до читання книг. Свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родинами та друзями.
Разом з учнями 4-Б класу, нас надихнуло почитати вголос цікаві книжки із шкільної бібліотеки.
Бібліотечний урок, присвячений 95 - річчю письменника, класика сучасної української дитячої літератури Всеволода Нестайка (1930-2014). За 50 років письменницької діяльності він написав більше тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п'єс, більшість увійшла до золотого фонду української дитячої літератури. Твори Всеволода Нестайка пронизані тонким ліризмом та доброзичливість, їм притаманна щирість, світлий погляд на життя, надзвичайне почуття гумору та сутнісна глибина текстів.
День Соборності України традиційно відзначається 22 січня. Це свято символізує єдність українських земель і нагадує про вагому історичну подію — проголошення Акта Злуки між Українською Народною Республікою (УНР) та Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР).
У 2025 році цей день відзначатиметься в умовах, що зберігають певні обмеження через безпекову ситуацію в країні, однак українці вкотре виявлять своє прагнення до єднання.
Зима – це чудовий час засніженої казки, Різдва та мерехтливих вогників навколо. Зимові канікули – гарний час попрактикуватись у читанні. Затишні зимові вечори створені для казкових історій, чим не нагода для започаткування читальної традиції? До вашої уваги презентація «Новорічні книги для підлітків та дітей», саме тут зібрані книги, які зроблять дитячі канікули особливими.
https://www.canva.com/design/DAGZJ8PDbw8/jslf13iLePW5aJ-s0IR0Tg/edit Новорічні книги для підлітків та школярів
https://forms.gle/27uE7ppPGLCp9gRs9 Вікторина
https://wordwall.net/uk/resource/8146715 (початкова школа) новорічна вікторина
https://wordwall.net/uk/resource/65545195 новорічні передбачення
https://wordwall.net/uk/resource/9064414 (середня та старша школа) Вікторина «Новорічне тестування»
https://wordwall.net/uk/resource/39740180 жартівливі передбачення для дітей
https://wordwall.net/resource/64514412 новорічна вікторина
1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом
Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи ВООЗ, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.
Цей день покликаний підвищити поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та привернути увагу суспільства до порушень прав і свобод людини, які мають ВІЛ-статус.
1981 рік вважають початком глобальної епідемії ВІЛ/СНІДу. Від цього захворювання у світі померло близько 40,4 мільйона людей, минулого року СНІД забрав 630 тисяч життів, понад 1 мільйон людей заразилися ВІЛ.
В Україні у 2022 році внаслідок СНІДу померли майже 1300 людей, а станом на 1 листопада 2023 року – ще майже 1200 пацієнтів.
Людство навчилося ефективно запобігати зараженню та винайшло ліки, які дозволяють ВІЛ-інфікованим жити повноцінним життям.
Антиретровірусна терапія є безоплатною – ліки можна отримати в закладах охорони здоров’я своєї громади. В Україні в 2023 році АРВ-терапію отримують більше 120 тис. пацієнтів.
Ефективним методом неспецифічної профілактики ВІЛ-інфекції є користування відповідними медичними виробами: презервативами, гумовими рукавичками, медичними окулярами, одноразовими шприцами та одноразовими голками тощо.
Важливо регулярно проходити тестування на ВІЛ. Воно є безоплатним. Пройти тестування можна у сімейного лікаря, в кабінеті довіри, у медичних закладах або мобільних пунктах для тестування, якщо такі є у вашому населеному пункті. Знайти зручну локацію можна за допомогою чат-боту ТЕСТПоруч.
Щорічно в четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років
21 листопада - День Гідності та Свободи
Для нас, українців, це одна з ключових дат. Вона об'єднує всіх нас, бо ми прагнемо кращого майбутнього і готові боротися за це.
Гідність і Свобода залишаються для нас одними з головних цінностей. І це день належної шани людям, які стали на захист прав і свобод, національних інтересів держави та європейського вибору, їх патріотизму й мужності.
Україна втрималася під час двох революцій та продовжує триматися завдяки сміливості та небайдужості громадян. Завдяки тим, хто боровся до цього і завдяки тим, хто боронить країну зараз, ми залишаємося вільними. Боротьба за демократичні цінності об'єднала мільйони людей, а наша єдність – найбільша загроза для московського режиму.
Ми маємо бути гідними нащадками наших пращурів, кожен українець – це частинка сильної незалежної України.
З Днем Гідності та Свободи! Слава Україні!
Традиційно, до відзначення Дня української писемності та мови, у бібліотеці нашого закладу оформлено книжкову виставку "Об'єднує нас мова українська". Тут представлені підручники та посібники з української мови, словники, у яких висвітлюється історія народження та розвитку однієї з наймилозвучніших мов світу - української мови. День української писемності та мови з 1997 року традиційно відзначають у день пам’яті преподобного Нестора Літописця, який започаткував писемну українську мову.
Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.
Приємне враження залишила літературна гра "Країна загадок", яка відбулася 10 жовтня з учнями 3 класів.
Гра спрямована на те, щоб розвивати пам'ять, уяву, логічне мислення, виховувати любов до усної народної творчості. Команди активно працювали, виконували творчі завдання, співали пісні. Завершився захід нагородженням учасників подяками та фотом на згадку.
Книжкова виставка до Міжнародного дня доброти "Добро як промінь сонця".
У світі є одна річ, перед якою належить схилятися, це - геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, - це доброта.
Віктор Гюго.
3 жовтня з учнями 4 - Б класу провели "Літературний бенкет",на якому діти презентували свої улюблені книжки, ділилися враженнями від прочитаного. Кожний учасник заходу отримав подяку за участь. Захід пройшов цікаво, весело.В кінці відбулася фотосесія біля представлених експонатів.
З 1 до 31 жовтня в межах Міжнародного місячника шкільних бібліотек щорічно проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек.
У 2024 році десятий ювілейний місячник відбувається під гаслом "Читаюча шкільна родина - стратегічне завдання бібліотеки".
Шкільна бібліотека є центром закладу освіти, навколо якого об'єднуються діти, вчителі й батьки, зацікавлені в активізації дитячого читання й поліпшення його якості. Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек сприятиме зростанню престижності читання як культурної цінності, використанню потужного виховного потенціалу української літератури, застосуванню сучасних підходів до формування навичок читання.
Віртуальна книжкова виставка до Дня Захисників і Захисниць України
З 23 по 27 вересня в бібліотеці нашого ліцею відбулися вересневі зустрічі з нагоди святкування Всеукраїнського дня бібліотек.
Бібліотека — це зосередження мудрості віків і сховище знань людства. Саме в бібліотеках ми черпаємо той заряд моральної енергії і знань, що дозволяє нам бути культурними людьми.
Виставка "Твій друг - безпечний рух" в рамках місячника безпеки дорожнього руху "Увага!Діти на дорозі!"
Виставка літератури до Дня фізичної культури та спорту
"Квітуча Україна Олімпійьська"
Вересень виявився багатим на ювілеї класиків української та зарубіжної літератури, у вересні народилися визначні особистості, українські та зарубіжні письменники, чиї ювілейні дати ми відзначаємо в цьому році. Вашій увазі іменники, без яких неможливо уявити національного культурного простору.
Іван Котляревський - український письменник, основоположник сучасної української літератури, громадянський діяч, народився 5 вересня 1769 року - 255 років від дня народження.
Олександр Довженко - український прозаїк, кінодраматург, народився 10 вересня 1894 року - 130 років від дня народження.
Павло Грабовський - український письменник, народився 11 вересня 1864 року - 160 років від дня народження.
Джеймс Фенімор Купер - американський прозаїк, народився 15 вересня -1789 року - 235 років від дня народження.
Михайло Коцюбинський - український прозаїк, народився 15 вересня 1864 року - 160 років від дня народження.
Дмитро Павличко - український поет, народився 28 вересня 1929 року - 95 років від дня народження.
Для кращого ознайомлення із творчістю письменників-ювілярів книжково-ілюстрована виставка. Книги, що представлені на виставці, знаходяться в бібліотеці. Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися із творчістю великих майстрів слова.
7 лютого відбулося святкування Всесвітнього дня читання вголос.
Всесвітній день читання вголос - це день, присвячений силі грамотності та тієї радості, яка виникає коли ми розповідаємо вголо історії в сім'ї, класі, суспільстві.Діти читали вголос оповідання та казки, відповідали на запитання вікторини "Студія казкарів", з'єднували прислів'я про книгу.Було цікаво та весело.За свої досягнення у читанні, кожен отримав грамоту
Бібліотечна онлайн година
"Зустріч з героями зимових казок" для учнів 1-4 класів
Долучитися можливо за наступним посиланням:
wym-1703516815143
Під час проведення Національного тижня читання, учні нашого ліцею активно долучилися до фотоконкурсу "Спійманий за читанням".
Стартував Національний тиждень читання
Цьогоріч він відбувається із 04 до 10 грудня. Ця Всеукраїнська інформаційно-просвітницька акція має на меті консолідацію українського суспільства навколо читання як життєвої стратегії.
Цьогоріч гасло Акції – «Бути своїми». Читання книжок сприяє єднанню українського народу, формуванню нашої ідентичності, збереженню культурно-мовної спадщини держави.
Читання є важливим у час миру і добробуту, але ще важливішим – у часи випробувань, які випали на нашу долю через війну. Книжки можуть стати нашим захистом і нашою зброєю, друзями і порадниками, вчителями і лікарями. За допомогою Акції ми хочемо привернути увагу до важливості і приємності читання, надихнути українців відвідати бібліотеку чи книгарню.
.
Книжкова виставка "Твоя безпека в твоїх руках" до тижня безпечного руху.
Книжкова виставка до Дня української писемності та мови.
Під час проведення місячника шкільних бібліотек "Вірю в твоє майбутнє, Україно!" для учнів 6-7 класів створено вебквест "Українська національна символіка". Під час проходження бібквесту, учні не тільки перевірили свої знання з історії України, а ще й отримали після закінчення гри сертифікати. Молодці! Вітаємо всіх учасників цього заходу.
З 2 жовтня в бібліотеці розпочала діяти кижкова виставка
"Нескорена та незламна Україна"
Література різного жанру:
-науково-пізнавальна література;
-історични видання
-твори видатних українських письменників;
-дитячі видання.
Запршуємо всіх бажаючих до перегляду.
Вчителі та учні ліцею знайомляться з книжковою виставкою.
На урокахі нформатики учні 6-7 класів, разом з вчителем, розробили листівки національно-патріотичного спрямування.
Малюнки до Всеукраїнського місчяника бібліотек:
Виставка літератури в рамках IV Міжнародного уроку доброти
План проведення
Всеукраїнського місячника «Вірю в майбутнє твоє, Україно!» в КОМУНАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ «ВИСОЧАНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №2 ВИСОЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
| № п/п | Назва заходу | Клас | Відповідальні |
| 1. | Книжкова виставка «Нескорена та незламна Україна» | 1-11 кл. | Бібліотекар |
| 2. | Конкурс віршів «Я – українець» | 3-4 кл. | Бібліотекар, класні керівники |
| 3. | Презентація «Найцікавіші книжки про Україну» | 1-11 кл. | Бібліотекар |
| 4. | Фотоконкурс «Наша спільна мрія – вільна Україна» | 5-6 кл. | Бібліотекар, вчителі мистецтва |
| 5. | Майстер-класи зі створення патріотичних саморобок, виготовлення листівок, буклетів | 1-4 кл. | Бібліотекар, класні керівники |
| 6. | Конкурс малюнків «В нашім серці Україна» | 5-7 кл | Бібліотекар, вчителі мистецтва |
| 7. | Створення буктрейлерів на художню літературу національно-патріотичного спрямування | 9-11 кл. | Бібліотекар, класні керівники, вчителі інформатики |
На передодні Всеукраїнського дня бібліотек відбулися виховні години "Бібліотеки - це скарбниці всіх багатств людського духу".
Наприкінці вересня в Україні відзначається день пам'яті ветеранів та партизанів, які здійснили подвиг у часи Другої світової війни. Під час війни ці герої завдавали відчутних втрат по гітлерівській армії в тилу ворога. День партизанської слави відзначається 22 вересня.
Згідно з архівними документами, в роки війни на території України налічувалося до 1 мільйона партизан. Такий активний спротив окупаційному режиму з боку мирного населення виник внаслідок нещадного терору, масових вбивств. Перші загони партизанів з’явились в Україні восени 1941 року під Черніговом та Сумами під керівництвом Миколи Попудренка та Сидора Ковпака. У роки Другої світової війни Сумщина стала осередком народного спротиву фашистським загарбникам. Як свідчать дані Сумського обласного архіву, в 11 районах області, особливо в північній її частині, з перших же днів окупації спалахнуло полум’я партизанської боротьби. Партизанами ставали місцеві жителі та військовослужбовці, що потрапили в оточення.
Дії партизанських загонів та підпільних організацій у роки Другої світової війни нанесли непоправні збитки живій силі, інфраструктурі та техніці противника, здійснили неоціненний внесок у наближення Великої Перемоги над фашистами та їх союзниками. Тож, згадуючи цих людей і їх доблесні справи, маємо завжди пам’ятати, що партизанський рух, як і все пов’язане з минулою війною, це – вічно жива історична пам’ять, яка повинна вчити повазі до минулого та виховувати відчуття патріотизму.
Виставка-огляд спеціальної літератури в рамках Місячника "Увага!Діти на дорозі!" - "Дай руку, вулице!"
Виставка літератури до Олімпійського Тижня - Квітуча Україна олімпійська"
"Хто здоровий, той сміється,
Все йому в житті вдається.
Радість б'ється в нім щоднини
Це ж чудово для дитини!
Влітку під час відпочинку можно гарно підготуватися до наступного навчального року – прочитати безліч цікавих книжок, рекомендованих Міністерством освіти й науки України до вивчення на уроках української та зарубіжної літератури.
1-4 клас
Читаємо на канікулах: Хрестоматія для 2 класу / Упоряд. М.О.Володарська.- Х.: Ранок-НТ, 2019. - 208 с.
Читаємо на канікулах: Хрестоматія для 3 класу / Упоряд. М.О.Володарська.- Х.: Ранок-НТ, 2016. - 208 с.
Читаємо на канікулах: Хрестоматія для 4 класу / Упоряд. М.О.Володарська. - Харків: Вид-во "Ранок", 2019. - 208 с.
Позакласне читання. 4 клас / Упорядкування: Кордуба Н., Стрихар М. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. - 128 с.
Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 1, 2 класах серії «Шкільна бібліотека» / укладач Стус Т.В. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. - 160 с.
Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 3, 4 класах серії «Шкільна бібліотека» / укладач, автор передмови Стус Т.В. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. - 192 с.
5 КЛАС
Українська література
Легенди:
«Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня» (за С. Плачиндою), «Дажбог», «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном), «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі».
Народні перекази:
«Прийом у запорожців», «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Ох», «Летючий корабель».
Літературні казки:
Іван Франко «Фарбований Лис».
Василь Королів-Старий «Хуха-Моховинка».
Василь Симоненко «Цар Плаксій та Лоскотон».
Галина Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».
Літописні оповіді:
«Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками…», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».
Олександр Олесь «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»).
Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі».
Світ природи:
Тарас Шевченко «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…».
Степан Васильченко «В бур’янах».
Павло Тичина «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…».
Євген Гуцало «Лось».
Максим Рильський «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…».
Григір Тютюнник «Дивак».
Микола Вінграновський «Сіроманець».
Зарубіжна література
Казки народів світу:
Індійська народна казка «Фарбований шакал». «Панчатантра» – перша у світі фольклорна збірка, книга про основи житейської мудрості.
Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик».
Китайська народна казка «Пензлик Маляна».
Арабська народна казка «Синдбад-Мореплавець» (третя подорож).
Брати Я. і В. Ґрімм «Пані Метелиця», «Бременські музиканти».
Ганс Крістіан Андерсен «Соловей», «Непохитний олов’яний солдатик», «Дикі лебеді».
Оскар Уайльд «Хлопчик-Зірка».
Природа людини:
Джон Кітс «Про коника та цвіркуна».
Йоганн Вольфганг Ґете «Нічна пісня подорожнього».
Генріх Гейне «Задзвени із глибини…».
Ернест Сетон-Томпсон «Снап», «Лобо», «Доміно».
Світ дитинства:
Елеанор Портер «Полліанна».
Сила творчої уяви:
Льюїс Керрол «Аліса в Країні Див».
Сучасна література
Роальд Дал «Чарлі і шоколадна фабрика».
Туве Янсон «Комета прилітає», «Капелюх Чарівника», «Зима-чарівниця».
Пауль Маар «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу».
6 КЛАС
Українська література
Календарно-обрядові пісні:
«У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) — на вибір.
Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця», «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать».
Пісні літературного походження: «Ще не вмерла України…» П. Чубинського і М. Вербицького.
«Ой, у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. Труха.
Микола Вороний «Євшан-зілля».
Тарас Шевченко «Думка», «Іван Підкова».
Володимир Рутківський «Джури козака Швайки».
Я і світ:
Леся Українка «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська».
Володимир Винниченко «Федько-халамидник».
Станіслав Чернілевський «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…».
Ірина Жиленко «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті».
Ігор Калинець «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим».
Емма Андієвська «Казка про яян», «Говорюща риба».
Пригоди і романтика:
Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки».
Ярослав Стельмах «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера».
Леся Воронина «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9».
Гумористичні твори:
Леонід Глібов «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл».
Степан Руданський «Добре торгувалось», «Запорожці у короля».
Павло Глазовий «Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала».
Зарубіжна література
Міфи народів світу:
Грецькі міфи. Міф про Прометея. Міфи про Геракла (1-2 міфи). Дедал і Ікар. Нарцис. Пігмаліон і Галатея. Орфей і Еврідіка. Деметра і Персефона.
Індійські міфи. Творення. Про створення ночі. Про потоп. Про золоті часи.
Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет (1-2 за вибором учителя).
Мудрість байки:
Езоп «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Крук і Лисиця», «Мурашки й Цикада».
Жан де Лафонтен «Зачумлені звірі».
Пригоди і фантастика:
Жуль Верн «П’ятнадцятирічний капітан».
Роберт Луїс Стівенсон «Острів скарбів».
Чарльз Дікенс «Різдвяна пісня в прозі».
Микола Гоголь «Ніч перед Різдвом».
Людські стосунки:
Джек Лондон «Жага до життя».
О. Генрі «Вождь червоношкірих».
Анна Ґавальда «35 кіло надії».
Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома».
В. Короленко «Сліпий музикант».
У. Старк «Чи вмієш ти свистати, Юганно?».
Поетичне бачення світу:
Мацуо Басьо. Хайку.
Роберт Бернс «Моє серце в верховині…».
Генрі Лонгфелло «Пісня про Гайавату».
Джанні Родарі «Листівки з видами міст».
Образ майбутнього в літературі:
Рей Дуглас Бредбері «Усмішка».
Роберт Шеклі «Запах думок».
Сучасна література
Астрід Анна Емілія Ліндгрен «Міо, мій Міо».
Міхаель Андреас Гельмут Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».
Крістіне Нестлінгер «Конрад, або Дитина з бляшанки».
Список творів для додаткового читання
Бредбері Р. «Все літо в один день» та інші оповідання (1-2 за вибором)
Верн Ж. «Діти капітана Гранта»
Гелліко П. «Томасіна»
Даррелл Дж. «Моя родина та інші звірі», «Птахи, звірі й родичі» (1 за вибором)
Дефо Д. «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо»
Кестнер Е. «Еміль і детективи», «Крихта і Антон»
Крюс Дж. «Тім Талер, або Проданий сміх»
Марк Твен. «Принц і злидар»
Монтгомері Л. М. «Емілі виростає» (трилогія «Емілі з Місячного Серпа»)
Сенкевич Г. «Янко-музикант»
Сетон-Томпсон Е. «Маленькі дикуни»
Треверс П. «Мері Поппінс»
Харріс Дж. Ч. «Казки дядечка Рімуса»
Шолом-Алейхем. «Хлопчик Мотл», «Пасха на селі» (1 за вибором)
Сучасна література
Енде М. «Момо», «Нескінченна історія» (1 за вибором)
Ліндґрен А. «Брати Лев’яче серце»
Нестлінґер К. «Пес йде у світ», «Начхати нам на огіркового короля!», «Гном у голові», «Летіть, хрущі», «Мене називають мурахоїдом» (1-2 за вибором)
Ролінґ Дж. «Гаррі Поттер і філософський камінь», «Гаррі Поттер і таємна кімната» (1 за вибором)
Шмітт Е. Е. «Оскар і Рожева Пані»
7 КЛАС
Українська література
Суспільно-побутові пісні:
«Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька».
Коломийки:
«Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки».
Про минулі часи:
Іван Франко «Захар Беркут».
Тарас Шевченко «Мені тринадцятий минало…», «Тополя», «Як умру, то поховайте…».
Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять…».
Андрій Чайковський «За сестрою».
Григір Тютюнник «Климко».
«Ти знаєш, що ти — людина»:
Олекса Стороженко «Скарб».
Богдан Лепкий «Мишка (казка для дітей, для малих і великих)».
Ліна Костенко «Дощ полив…», «Кольорові миші», «Чайка на крижині», «Крила».
Василь Симоненко «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Гей, нові Колумби й Магеллани…».
Марина Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських».
Любов Пономаренко «Гер переможений».
«Ми — українці»:
Олег Ольжич «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»).
Олена Теліга «Сучасникам», «Радість».
Олександр Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили».
Андрій Малишко «Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю».
Зарубіжна література
«Король Лір і його дочки».«Як Робін Гуд став розбійником», або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» (за вибором учителя).
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «Рукавичка».
Адам Міцкевич «Світязь».
Роберт Льюїс Стівенсон «Балада про вересовий трунок».
Історічне минуле в літературі:
Вальтер Скотт «Айвенго».
К. І. Галчинський («Лист із полону», «Пісня про солдатів з Вестерплятте» та ін.).
А. МарґулШпербер («Про назву концтабору Бухенвальд»).
І. Вайсґлас («Круки»)
Джон Бойн «Хлопчик у смугастій піжамі»
Е.Е. Шмітт «Дитя Ноя».
Духовне випробування людини:
Джеймс Олдрідж «Останній дюйм».
Редьярд Кіплінг «Балада про Схід і Захід»; «Якщо…».
Дружба і кохання:
П’єр Ронсар «До того, як любов у світ прийшла…».
Р. Бернс «Моя любов…».
Й.В. Ґете «До моїх пісень…».
Г. Гейне«Коли настав чудовий май…».
Адам Міцкевич «Непевність»
Шолом-Алейхем «Пісня над піснями».
У. Старк «Маленька книжка про любов», «Диваки і зануди».
Літературний детектив:
Едгар Аллан По «Золотий жук».
Артур Конан Дойл «Оповідання про Шерлока Холмса» («Пістрява стрічка», «Спілка рудих»).
Світова новела:
О. Генрі «Дари волхвів», «Останній листок».
Герберт Джордж Уелс «Чарівна крамниця».
Рюноске Акутагава «Павутинка».
Сучасна література
Айзек Азімов «Фах».
Діана Вінн Джонс «Мандрівний Замок Хаула».
Корнелія Функе «Чорнильне серце».
Список творів для додаткового читання
Верн Ж. «Двадцять тисяч льє під водою»
Воннегут К. «Брехня»
Гейне Г. «Вечірні промені ясні»
Дікенс Ч. «Пригоди Олівера Твіста»
Дюма О. «Три мушкетери»
Крісті А. «Десять негренят»
Купер Ф. «Звіробій», «Останній із могікан» (1 за вибором)
Лондон Дж. «Біле Ікло», «Поклик предків» (1 за вибором)
Олкотт Л. «Маленькі жінки»
Пірс Ф. «Том і опівнічний сад»
Рід Т. М. «Вершник без голови», «Квартеронка», «Морське вовченя» та ін. (1 за вибором)
Уеллс Г. «Невидимець», «Машина часу» (1 за вибором)
Хемінгуей Е. «Кішка на дощі»
Сучасна література
Гаґеруп К. «Золота Вежа»
Колфер Й. «Артеміс Фаул» («Код вічності» або ін.) (1 за вибором)
Льюїс К. С. «Хроніки Нарнії» (1-2 за вибором)
Пулман Ф. Трилогія «Темні початки» («Північне сяйво», «Магічний ніж», «Янтарне скло») (1-2 за вибором)
Сашар Л. «Ями» Старк У. «Петер і червоний птах», «Мій друг Персі, Бофало Біл і я» (1 за вибором)
8 КЛАС
Українська література
Українські історичні пісні:
«Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко», «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк», «Чи не той то хміль», «За Сибіром сонце сходить».
Усна народна творчість:
Пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю».
Українські народні думи:
«Маруся Богуславка».
Світ української поезії:
Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…» (1847), «Ой три шляхи широкії…», «Мені однаково, чи буду…».
Леся Українка «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати…», «Давня казка».
Володимир Сосюра «Любіть Україну!», «Васильки», «Осінь».
Володимир Підпалий «…Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд».
Василь Голобородько «З дитинства: дощ» («Я уплетений…»), «Наша мова», «Теплі слова».
Національна драма:
Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч».
Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною».
Олександр Довженко «Ніч перед боєм».
Ніна Бічуя «Шпага Славка Беркути».
Володимир Дрозд «Білий кінь Шептало».
Юрій Винничук «Місце для дракона».
Український гумор:
Валентин Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».
Зарубіжна література
Священні книги людства як пам’ятки культури і джерело літератури:
Біблія Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей). Новий Заповіт (Євангеліє – 2-3 розділи за вибором учителя).
Античність:
Міфи троянського циклу Троя. Паріс викрадає Єлену. Облога Трої. Смерть Ахілла. Троянський кінь (2-3 за вибором учителя).
Гомер «Іліада», «Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші 140–410), «Пріам у Ахілла» (пісня 24, вірші 470–670).
Сапфо «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…).
Есхіл «Прометей закутий».
Публій Вергілій Марон «Енеїда» (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя).
Квінт Горацій Флакк «До Мельпомени» («Мій пам’ятник стоїть…»).
Публій Овідій Назон «Сумні елегії» («Життя поета» (IV, 10).
Середньовіччя:
Лі Бо «Печаль на яшмовому ганку», «Призахідне сонце навіює думки про гори», «Сосна біля південної галереї» (1-2 за вибором учителя).
Ду Фу «Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид», «Подорожуючи, вночі описую почуття» (1-2 за вибором учителя).
Омар Хайям Рубаї.
«Пісня про Роланда» (2-3 розділи за вибором учителя).
Аліг’єрі Данте Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»).
Відродження:
Франческо Петрарка Сонети № 61, 132.
Вільям Шекспір Сонети № 66, 116, 130. Трагедія «Ромео і Джульєтта».
Мігель де Сервантес Сааверда «Дон Кіхот» I частина (огляд, 2-3 розділи за вибором учителя).
Бароко і класицизм:
Луїс де Гонгора-і-Арготе «Галерник».
Джон Донн «Священні сонети» (19-й сонет «Щоб мучить мене…»).
Мольєр «Міщанин-шляхтич».
Література XX–XXI ст:
Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц».
Річард Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон».
Барбара Космовська «Буба», «Буба: мертвий сезон».
Список творів для додаткового читання
Апдайк Дж. «Завтра, завтра, завтра»
Бомарше П. О. «Севільський цирульник»
Гурамішвілі Д. Поезії (2-3 за вибором)
Думбадзе Н. «Я, бабуся, Іліко та Іларіон»
Лопе де Вега. «Собака на сіні»
Мелвілл Г. «Мобі Дік, або Білий Кит»
Мольєр. «Тартюф»
Рудакі. Газелі, рубаї, бейти (за вибором)
Руставелі Ш. «Витязь у тигровій шкурі»
Софокл. «Антігона»
Толкін Дж. Р. Р. «Володар перснів»
Сучасна література
Ґордер Ю. «Світ Софії»
Парр М. «Вафельне серце»
Старк У. Твори для підлітків
Таунсенд С. «Таємний щоденник Адріана Моула»
Шведер О. Г. «Сни шовкопряда»
Сучасна зарубіжна поезія (1-2 твори за вибором).
9 КЛАС
Українська література
Давня література:
Перекладна література Біблія (фрагменти).
Легенди:
про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина.
«Слово о полку Ігоревім».
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко:
Григорій Сковорода «Бджола та Шершень», «Всякому місту — звичай і права», «De libertate».
Нова українська література:
Іван Котляревський «Енеїда», «Наталка Полтавка».
Григорій Квітка-Основ’яненко «Маруся».
Література українського романтизму:
Петро Гулак-Артемовський «Пан та Собака».
Євген Гребінка «Ведмежий суд». «Човен».
Микола Гоголь. «Тарас Бульба».
Тарас Шевченко «Сон» «Кавказ» «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» («Катерина», «Наймичка», «На панщині пшеницю жала…», «Марія», «У нашім раї на землі…» «На панщині пшеницю жала…». «Наймичка». «Доля», «Росли укупочці, зросли…».
Пантелеймон Куліш «Чорна рада».
Марко Вовчок «Інститутка».
Михайло Старицький «Не зaхвати солодкого зомління…».
Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я».
Світова література
Джонатан Свіфт. «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина).
Йоганн Вольфганг Ґете. Поезії «Вільшаний король», «Травнева пісня», «Прометей»
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер. «До радості».
Генріх Гейне. «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»).
Джордж Ноел Гордон Байрон. «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…». «Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда» (1 поема за вибором учителя).
Джейн Остін. «Гордість і упередження».
Віктор Гюго. «Собор Паризької Богоматері».
Шарлотта Бронте. «Джейн Ейр».
Джозеф Конрад. «Серце пітьми».
Микола Гоголь «Ревізор»,«Шинель».
Михайло Булгаков «Собаче серце».
Генрік Ібсен «Ляльковий дім».
Бернард Шоу. «Пігмаліон».
Оноре де Бальзак «Гобсек».
Шолом-Алейхем «Тев’є-молочар».
Рей Бредбері «451 градус по Фаренгейту».
Гарпер Лі «Убити пересмішника».
Ерік Сігел «Історія одного кохання».
Список творів для додаткового читання
Акутаґава Р. «Ніс» та ін. (1 за вибором)
Бальзак О. «Батько Горіо», «Шагренева шкіра» (1 за вибором)
Кузнецов А.В. «Бабин Яр»
Меріме П. «Кармен», «Маттео Фальконе» (1 за вибором)
По Е. «Ельдорадо» та ін.
Ремарк Е. М. «Три товариші», «Життя в борг» (1 за вибором)
Сенкевич Г. «Камо грядеші?»
Шиллер Ф. «Івікові журавлі», «Підступність і кохання», «Розбійники», «Вільгельм
Телль» (1 за вибором)
Сучасна література
Геддон М. «Загадковий нічний інцидент із собакою»
Космовська Б. «Позолочена рибка»
Нестлінґер К. «Маргаритко, моя квітко»
Сучасна зарубіжна поезія (1-2 твори за вибором).
КНИЖКОВА ВИСТАВКА В РАМКАХ ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
"ОБЕРЕЖНО,НЕБЕЗПЕКА!"
Вікторина " Твій друг - безпечний рух!"
26 квітня - Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську катастрофу.
День Чорнобильської трагедії.
26 квітня 1986 року Чорнобильська АЕС стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи та символом мужності, самопожертви й жертовності в ім'я Батьківщини тисяч українців. Наслідки катастрофи залишаються й донині предметом обговорення світової наукової спільноти. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим (сьомим) рівнем небезпеки. У грудні 2016 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про Чорнобильську катастрофу.
23 квітня – Всесвітній день книги
і авторського права
"Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості."
(Повість минулих літ)
23 квітня - доленосна для світової літератури дата. У цей день народились такі видатні письменники, як Моріс Дрюон, Григорій Тютюнник, а також померли такі літературні велетні, як Мігель де Сервантес Сааведра, Вільям Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський. Тому природно, що саме цей день, за пропозицією Міжнародної Асоціації Книговидавництв, був обраний Генеральною конференцією ЮНЕСКО Всесвітнім днем книги.
Таким чином, починаючи з 1995 року, 23 квітня майже у 200 країнах світу святкується Всесвітній день книги і авторського права. Своїм святом цей день вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі та всі, хто причетний до книжкової справи. Усюди організовуються цікаві акції, книжкові ярмарки, виставки, презентації, голосні читання, зустрічі з письменниками, автограф-сесії тощо. Традиція святкування народилася в іспанській Каталонії, де вже понад 80 років люди в день святого Георгія дарують червоні троянди і книжки тим, кого люблять: троянди символізують кров, пролиту Георгієм - покровителем Каталонії - у битві з драконом, а книги нагадують про сумну дату 23 квітня 1616 року - день смерті видатного іспанця Мігеля де Сервантеса Сааведри, автора безсмертної літературної перлини «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі».
Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості. Книга відіграє провідну роль у духовному розвитку кожного народу, поєднує цілі покоління людей.
Щодо авторського права - це один із засобів охорони інтелектуальної власності людини, набір прав, наданих авторам оригінальних творів. Інтелектуальна власність охоплює всі творіння людського розуму. Великий Мікеланджело писав: «Людина малює головою, а не руками». Авторське право захищає не ідеї або факти, а спосіб їх вираження: письмові, музичні, живописні, драматичні, хореографічні твори, фільми та мультимедійні продукти, комп'ютерні програми. Знаком того, що той чи інший оригінальний твір охороняється авторським правом, служить символ ©. За ним, зазвичай, вказується ім'я власника авторського права та рік створення твору.
Пропонуємо переглянути презентацію за посиланням:
23 квітня – 100 років від дня народження Василя Сидоровича Земляка (справжнє прізвище – Вацлав Вацек, 1923 – 1977), українського письменника, кіносценариста
В. С. Земляк – головний редактор і керівник сценарної майстерні Київської кіностудії імені О. П. Довженка. Він є автором повістей («Рідна сторона», «Ніч без милосердя»), романів «Лебедина зграя» (художній фільм «Вавилон-ХХ»), «Зелені Млини» та ін. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1978, посмертно).
24 квітня – 220 років від дня народження Олександра Васильовича Духновича (1803 – 1865), українського письменника, педагога
О. В. Духнович відомий культурно-освітній і громадсько-політичний діяч Закарпаття, організатор народного шкільництва (заснував 70 сільських народних шкіл). Створив посібники для вчителів сільських шкіл («Народна педагогія»), перші на Закарпатті шкільні підручники («Книжечка читальна для початківців» (буквар), «Краткий землепис» (географія та історія) та ін.
26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу. День Чорнобильської трагедії
26 квітня 1986 року Чорнобильська АЕС стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи та символом мужності, самопожертви й жертовності в ім’я Батьківщини тисяч українців. Наслідки катастрофи залишаються й донині предметом обговорення світової наукової спільноти. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим (сьомим) рівнем небезпеки. У грудні 2016 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу
28 квітня – День читання великої поезії
Свято прийшло до нас із США – весь квітень у країні присвячено поезії. Вважається, що поезія була попередницею письменності: давні перекази, легенди, билини дійшли до наших часів саме в поетичній формі. В Україні в цей день проводять творчі конкурси, тематичні вечори, пізнавальні програми та уроки з читанням віршів і ознайомленням із біографією поетів.
30 квітня – 140 років від дня народження Ярослава Гашека (1883 – 1923), чеського письменника, журналіста
Ярослав Гашек – автор сатиричного антивоєнного роману «Пригоди бравого вояка Швейка», книги памфлетів на вибори «Політична і соціальна історія партії помірного прогресу в рамках закону», гуморесок, фейлетонів, нарисів тощо. Тематика сатири Я. Гашека – австрійська бюрократія, католицька церква, передвиборні махінації, критика казенної школи, фальшивої благодійності.
Тематична виставка літератури до Дня Цивільного Захисту
З 27 березня по 2 квітня 2023 року в бібліотеці ліцею відбувся Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Заходи проведені в рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання сприяли заохоченню учнів до читання, розвитку духовно-цінних орієнтацій та естетичних потреб особистості, вихованню в учнів любові до україномовної літератури, культури читання. Гарна дитяча книга дає зараз дітям оптимістичне та надійне почуття опори.
Заходи проведені в рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання.
1. Вебквест «Хто багато читає – той багато знає»».
https://vseosvita.ua/webquest/start?id=15130&id_user=2931926&hash=dc4224c0
2. Сертифікати учнів за проходження вебквесту.
https://drive.google.com/drive/folders/1DtdCZks8i8TctjE3FmCwCFUpTQiAKjMC?usp=share_link
3. Вернісаж малюнків «Улюблений книжковий герой».
https://drive.google.com/drive/folders/1CbqOzyN1BREnNYnHqetZxghUFzUmomrL?usp=sharing
4. Буктрейлери до твору Л.Українки «Лісова пісня».
https://drive.google.com/drive/folders/1CUyFAziK0YfnsuB4RF54vy5jhejYqTae?usp=share_link
5. Букфреш «Огляд книжкових новинок».
6. Книжкові виставки.
https://drive.google.com/drive/folders/1DB6O-nU3cOR0vTFkzoPjBNTG9cRWjJcK?usp=share_link
7. Вікторина «Чи знаєш ти казки Г.К.Андерсена?» https://forms.gle/1dhF3op2TqEzS2fL8
Міжнародний день дитячої книги – відзначається щороку 2 квітня – у день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь.
Скрізь, у всіх країн і народів королем свята вважається Г. К. Андерсен. Чарівному казкарю належать романи, п’єси, вірші, проте в літературі він залишився, перш за все, як автор казок та історій, що склали 24 збірки, виданих в 1835-1872 роках. Світову славу Андерсену принесли його казки, в яких поєднується романтика та реалізм, фантазія та гумор і сатира.
Шановні читачі бібліотеки пропоную взяти участь у вікторині «Чи знаєте казки Г.К.Андерсена», до Міжнародного дня дитячої книги.
https://forms.gle/1dhF3op2TqEzS2fL8
Бажаю успіхів!
Завдання поезії - розтривожити душу, примусити людину відгукнутися. Це нематеріальний, але цілком відчутний дотик. Не залишилися осторонь цього свята і читачі нашої бібліотеки. На уроках української літератури, діти читали вірші улюблених поетів. Дякуємо вчителю української мови та літератури Мокієвець Ользі Анатоліївні.
Книжкова виставка "Майстерність пера - майстерність серця".
28 лютого 2023 року, дякуючи Благодійному фонду пам'яті Руслана Білого, поповнився новою, цікавою, яскравою літературою. ДЯКУЄМО!!! Запрошуємо всіх бажаючих познайомитися з новими надходженнями. Добірка включає казки, програмну літературу, детективи для підлітків, енциклопедії, науково - пізнавальні видання.
24 лютого 2022 року розділило життя багатьох українців на «до» та «після». У перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну здавалося, що ворог лізе з усіх щілин та протистояти «другій армії світу» просто неможливо. Але українським захисникам не тільки вдалося відбити атаки ворога, а й відвоювати більшу частину захоплених ним територій.Пропонуємо переглянути презентацію.
https://docs.google.com/presentation/d/1mDHt0og7NXQgDV5tlHhIirgQy3WhZe6n/edit?usp=drivesdk&ouid=100270361774477206294&rtpof=true&sd=true
21 лютого - Міжнародний день рідної мови
Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.
І. Багряний
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо. Cьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння.
Сьогодні, згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік. Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
Як довго ждали ми своєї волі слова.
І ось воно співа, бринить.
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.
Олександр Олесь
Запрошую учнів 9-11 класів взяти участь у вікторині «Барви рідного слова».
https://forms.gle/Fapjz2YkECJ4n3EU8
20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років.
Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.
Пропонуємо переглянути презентацію за посиланням:
https://edu-post-diploma.kharkov.ua/wp-content/uploads/2023/02/GNS_2023.pdf
16 лютого українці вдруге в історії відзначатимуть День єднання. Нове свято було оголошено Президентом минулого року через заяви, що саме цього дня розпочнеться повномасштабне російське вторгнення. Назва цього свята говорить сама за себе.
14 лютого Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.
Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних. Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона — постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає». Частіше заглядайте до скарбниці духовності — книг, з яких б'є невичерпне джерело мудрості.
Шановні читачі!
Шкільна бібліотека проводить постійно діючу акцію
«Подаруй бібліотеці сучасну книгу».
Приєднуйтесь до акції!
Не залишайтесь байдужими – бібліотеці потрібні нові книги!
Добрі справи робити приємно!
7 лютого 2023 року День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) відзначатиметься під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”. Щороку до відзначення Дня безпечного Інтернету в Україні приєднується все більше організацій. Він надає унікальну можливість для проведення заходів з онлайн безпеки у закладах освіти, бібліотеках, громадських організаціях, органах влади, бізнесових організаціях.
Переможці Всеукраїнського інтернет - конкурсу "Сторінками казок народів світу". ВІТАЄМО!
29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
Ця війна змінила багатьох,
Ця війна змінила Україну.
Кіборги. Донецьк. Аеропорт,
Що перетворився на руїну.
Трупний запах, порох і вогонь,
Смерть приносять гради, міни, танки.
Піт із чорних, випалених скронь…
Глина, гільзи, попіл і уламки…
Та стоять:
Дев`ятий, Ворон, Гном,
Абрикос, Богема, Маршал, Цезар...
А над ними – небо полотном,
А у них життя на вістрі леза.
То чиїсь батьки, брати, сини
З Харкова, із Києва, зі Львова.
Шахтарі, таксисти… В час війни
Кіборгами стали тимчасово.
Каска, бронник, берці, автомат,
Друг надійний, що прикриє спину.
Доброволець, патріот, солдат,
Наш Герой і гордість України!
(Наталя Мазур)
"Кі́боргами» називають українських військових — учасників оборони Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф'єва під час війни на сході України, в тому числі боїв навколо ДАПу та учасників проривів для надання допомоги захисникам. Усі вони були добровольцями.
ВИХОВНІ ЗАХОДИ ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
День Соборності України — свято, яке має особливе історичне значення. Століттями розірваний український народ об'єднався на своїй землі заради створення єдиної держави.
День Соборності України щороку відзначають 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. У 2023 році ця дата випадає на неділю.
День Соборності України: історія
Офіційно День Собороності України був встановлений як державне свято у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави.
Цього дня також згадують подію, яка відбулась рівно на рік раніше — 22 січня 1918 р. був прийнятий IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.
На жаль, у ті часи провести об'єднання не вдалося, тому що згодом більшовики захопили Київ. Пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина – Закарпаття. Тим не менш, саме укладання Акту Злуки вплинуло на подальшу історію українців, які не покладали надій стати вільною, незалежною та єдиною державою.
Вперше День Соборності українці відзначили 22 січня 1939 року у місті Хуст, яке входило на той час до автономної республіці Чехо-Словаччини. Тоді українці, які з'їхалися з різних місць до столиці Карпатської України, влаштували 30-тисячну маніфестацію під синьо-жовтими прапорами.
А вже 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки між Львовом і Києвом було створено "живий ланцюг". Мільйони людей взялися за руки, щоб продемонструвати єдність та прагнення до свободи. Ця акція вважається однією з найбільших у світовій історії. Відтоді в Україні неодноразово створювалися «живі ланцюги» як символ єдності та стійкості українського народу.
У 2023 році Україна змушена вкотре боротися за власний суверенітет та незалежність через повномасштабну війну, яку росія влаштувала 24 лютого 2022 року з метою вкотре захопити українські землі. У 2014 році держава-терорист окупувала Крим, частину Донецької та Луганської областей. Завдяки героїзму, незламності та стійкості українського народу ми продовжуємо боротися з ворогом та йти до перемоги.
Історія становлення свята Нового року в Україні
У Київській Русі, праматері нашої України, Новий рік зустрічали ранньою весною з квітучою вишнею. Перед святом діжку, у якій росло деревце, заносили до будинку. У теплі в нього розвивалися бруньки й дерево зацвітало. Навколо новорічної вишні люди водили хороводи, співали пісень, а коли ставало тепло, деревце висаджували в землю. Після офіційного прийняття київським князем Володимиром візантійського літочислення Новий рік перенесли на 1 вересня. А в грудні 1699 року новорічні свята були призначені на 1 січня указом Петра I. Також він і розпочав звичай прикрашати всі будинки гіллям ялинок, а «в знак веселощів поздоровляти один одного з Новим роком». Ялинкові іграшки з’явилися в Україні через неврожайного на яблука року. До цього святкове дерево прикрашали солодощами та яблуками. Коли яблук не знайшлося, їх замінили іграшками. Салют із 200 гармат під час військового параду 1 січня 1700 року сповістив про початок нового літочислення, яким ми користуємося й сьогодні.
15 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО НОВИЙ РІК
Зовсім скоро в кожному будинку буде відчуватися дух Нового року та святковий настрій.
Про Новий Рік всі знають з дитинства, діти вірять в справжнього Діда Мороза, а дорослі не розчаровують малечу. Здавалося б, що можна дізнатися про Новий Рік нового. Та насправді є деякі факти про які ви навіть не могли чути та які можуть вразити.
1. Перші свідчення про традиції наряджати ялинку відносяться до початку XVII століття. Ялинку вперше почали вбирати в Ельзасі. Тільки уявіть собі, в 17 столітті вже святкували Новий Рік. Ялинку прикрашали трояндами, яблуками та печивом.
2. У Білому домі в 1895-му році вперше було використано гірлянди з лампочками, які служили прикрасою для ялинки.
3. Спочатку Новий рік зустрічали в березні. Ви запитаєте: «Чому саме в березні?» А ось чому: в березні починалися польові роботи. А вже в 46 році до н.е. Юлій Цезар захотів перенести святкування Нового Року на 1 січня. Юліанський календар, котрий був названий в його честь, поширився по всій Європі.
4. У Франції до 755 року початком року вважали 25 грудня, потім його перенесли на 1-е березня, а з 1564 року за указом короля Карла IX початок року було призначено на 1 січня.
5. В Англії Новий рік святкували 25 березня, і тільки в 1752 році Новий Рік перенесли на 1 січня.
6. А ось в ескімосів взагалі точної дати немає, вони святкують Новий рік з приходом першого снігу.
7. Цікаво святкують Новий Рік на Кубі. Весь посуд наповнюють водою, а в новорічну ніч воду виливають на вулицю. Вони вірять, що вода змиє всі гріхи.
8. А ось у Греції глава сімї розбиває об стіну гранат. Якщо він розлетиться в різні боки, удача гарантована на цілий рік.
9. Мусульманський Новий рік святкують 21 березня, в день весняного рівнодення. Новий рік у них називається Навруз. Мусульмани святкують 1 чи 2 дні, а в Ірані святкування відбуваються взагалі 5 днів.
10. В Італії притримуються незвичайної традиції. В новорічну ніч викидають всі старі речі. Чим більше старих речей викинеться в цю ніч, тим більше багатства і удачі принесе Новий рік.
11. В Індії Новий рік святкують 1 січня, а в Непалі - 17-18 квітня.
12. В Ефіопії Новий рік відзначають 11 вересня. В цій країні досі прийнято старий Юліанський календар.
13. Під Новий рік в Тибеті всі печуть пиріжки і роздають їх перехожим. Всі свято вірять, що багатство буде залежати від кількості розданих пиріжків.
14. У Таїланді 1 січня Новий рік відзначається неофіційно. Офіційно тайці святкують Новий Рік в квітні і все це супроводжується водяними битвами.
15. Перша новорічна листівка була надрукована в Лондоні у1843 році. І саме після цього з’явилася та сама традиція з обміном листівок.
День Збройних сил України — це свято на честь тих, хто нині захищає територію нашої країни, забезпечує обороноспроможність Української держави. Це свято хоробрих військовослужбовців, завдяки незламному духу та звитязі яких, ми можемо почуватися у безпеці .
Сьогодні, 3 грудня 2022 року, Україна відзначає 300 років від дня народження Григорія Сковороди — видатного українського філософа-містика, богослова, поета, педагога, музиканта, який мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».
Без перебільшень, Григорій Сковорода був культурним проривом свого часу: свіжим голосом, із сучасними поглядами і широким світоглядом, одним із національних героїв України, про якого мають знати українці.
За часів СРСР культура України та досягнення її митців масово присвоювались, через що деякі історичні постаті, твори, пам’ятки ставали «спільними». Навіть Григорій Савич, народжений на Полтавщині в сім’ї козака, в російськомовних джерелах часто вказується як «російський та український» поет та філософ.
Повне чи часткове паплюження образів видатних українців, їх стереотипізація – одна із причин, чому ми маємо відзначати такі дати на загальнодержавному рівні. Аби глибше розуміти свою історію, контекст того часу та власне походження. Адже кожна поважаюча себе нація шанує, цінує та знає своїх героїв.
Світ Сковороди відкривався б нам багатьма гранями, якби не внесла в наше життя свої корективи війна, яку розпочали рашисти 24 лютого. Російські окупанти зруйнували Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка під Харковом 7 травня 2022 року, але не вбили його творчість і пам’ять про нього.
У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів в Україні. Наймасштабнішим з них був голодомор 1932-1933 років.
Голодомор в Україні визнаний геноцидом на законодавчому рівні і в судовому порядку.
Історики називають причиною голоду репресивну політику хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада. Таким чином влада хотіла упокорити українців, остаточно ліквідувати спротив режиму та боротьбу за відродження власної державності.
Від Голодомору в Україні померло щонайменше 3,9 мільйона людей. Кількість жертв у всьому СРСР оцінюють у близько сім мільйонів.
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, заснований на честь початку двох революції – Помаранчевої в 2004 і Євромайдану в 2013. Це свято відзначається щорічно і було започатковано указом президента України в 2014 році.
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svgheight="361px"width="708px"xmlns="http://www.w3.org/2000/svg"version="1.1"/>)
Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни. Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року. Зазвичай в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, відзначають найкращих популяризаторів українського слова та проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються навіть українці, які живуть за кордоном.
Нестор-Літописець був священнослужителем Київсько-Печерської Лаври та літописцем. Дослідники вважають, що саме з праці «Повість минулих літ» (XI − початок XII століття), автором якої він є, починається писемна українська мова.
А от витоком сучасної літературної української мови вважається відома поема «Енеїда» Івана Котляревського − перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою.
ЗАВЕРШИВСЯ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ МІСЯЧНИК БІБЛІОТЕК
Заходи, проведені під час Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек "У нас єдина мета - Україна свята, нездоланна ніким і ніколи":конкурс малюнків "Війна очима дітей", творча майстерня "Патріотичних саморобки", веб-квест "Україна - душі моєї перлина",створення літературних відеороликів,буктрейлерів.
У середині жовтня народ України відзначає одне з найбільш важливих свят в сучасній історії держави – День захисника України. У цей день віддають почесті воїнам, які боролися за незалежність країни і продовжують боротися за суверенітет держави у війні з Росією і згадують тих, хто віддав життя на полі бою.
У 2015 році указом президента Порошенка День захисника України 14 жовтня було встановлено як державне свято, яке приносить додатковий вихідний. Цей день замінив святкування Дня захисника за радянською традицією - 23 лютого. День обраний не випадково, саме 14 жовтня відзначається Покрова Пресвятої Богородиці та День українського козацтва.
У 2022 році День захисників і захисниць України наші воїни зустрінуть на полі бою. У зв'язку з воєнним станом, який Верховна Рада продовжила до 21 листопада, цей день оголошено робочим днем, який оплачується в звичайному порядку.
День захисників і захисниць України - традиції
У цей день народ вшановує подвиги українських героїв і героїнь, відзначають мужність і відвагу. У церквах проходять урочисті богослужіння, на могили померлих воїнів покладають квіти.
У цей день не забудьте подякувати нашим воїнам за чисте небо і згадати ціною яких жертв вони наближають перемогу. Слава Україні!
КНИЖКОВА ВИСТАВКА В БІБЛІОТЕЦІ ЛІЦЕЮ В РАМКАХ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ДОБРОТИ
Добро - це те, чим прагнемо наповнити своє життя. Добрі, щирі люди випромінюють світло і тепло, які відчувають всі навколишні. Поруч з ними нам дуже приємно і спокійно. Саме до них хочеться йти за порадою і підтримкою.
29 ВЕРЕСНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ
29 вересня 2022 року виповнюється 81-ті роковини однієї з найтрагічніших сторінок в історії ХХ століття – початку масових розстрілів мирного населення, вчинених гітлерівцями в урочищі Бабин Яр під час окупації Києва у 1941-1943 роках.
Ці трагічні події відомі як символ «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення населення. Жертвами злочину стали понад сто тисяч людей – військовополонених і цивільних громадян, серед яких представники єврейської національності і ті, хто намагався їх урятувати, українці, роми, караїми, учасники українського визвольного руху, заручники, «саботажники», порушники комендантської години, пацієнти психіатричної клініки. Розстріли в Бабиному Яру відбувалися майже щоденно понад два роки від вступу нацистів та їхніх союзників до Києва вересні 1941-го і до завершення окупації міста в листопаді 1943 року. За цей час було знищене практично все єврейське населення міста.
Урочище Бабин Яр у місті Києві – можливо, найбільш жахливий, але далеко не єдиний символ Голокосту в Україні. Масові страти людей за національною, етнічною, расовою, культурною, релігійною та класовою ознаками проводилися тоталітарними режимами у минулому столітті на всій території України.
Попри те, що радянський режим замовчував або спотворював пам'ять про жертв, намагався фізично зруйнувати, замаскувати, забудувати місця злочинів, пам'ять про трагедію Бабиного Яру та звірства тоталітарних систем у інших місцях України, а також відважних українців, які рятували євреїв у роки Другої світової війни, завжди залишалася живою. Сьогодні Бабин Яр має слугувати світовій спільноті застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками. Осмислюючи жахи Голокосту, інших численних злочинів тоталітарних режимів минулого століття, вшановуючи пам'ять жертв, мужність героїв, нескореність народів та самопожертву праведників, цивілізований світ проголосив гасло «ніколи знову».
Проте у ХХІ столітті геноцид знову прийшов на українську землю.
Сьогодні рашисти, наслідуючи нацистів, заявляють про «розв’язання українського питання» подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання», а вигаданий у російській федерації «антифашизм» став прямою загрозою для євреїв у сучасній Україні. Російськими варварами були обстріляні єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр. Жорстокі масові вбивства людей рашистами, вчинювані ними фізичні й моральні тортури, намагання спалити тіла, щоб приховати свої злочини, як свого часу, відчуваючи наближення поразки, робили нацисти. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл усе людство.
Світове співтовариство має пам’ятати: мир, безпека й рівновага Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх рашистських злочинів буде належно покарано – так, як колись було покарано нацистських злочинців. Кожен наш співвітчизник, кожен сантиметр української землі, кожна зруйнована будівля і розбита пам’ятка будуть свідками у процесі над тоталітарним режимом, що сьогодні чинить терор на нашій землі.
В кожному місті Запорізької області, в кожному районі, майже в кожному селі ми маємо місця поховання невинних жертв нацистської окупації. Лише у місті Запоріжжя, на вулиці Очаківській, було розстріляно 36 тисяч мирних мешканців, з яких більше 20 тисяч були євреями.
Але не тоді, не зараз - нас не зламати!
Ми – вистоїмо, перемога буде за нами!
21 ВЕРЕСНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МИРУ
День миру-особливе свято для України, адже ми зараз боремося за мир своїми руками.
Міжнародний день миру відзначається щорічно 21 вересня. Для України це свято має особливе значення. Протягом усієї історії українська держава боролася за своє мирне існування. І в 2022 році Україна величезною ціною бореться проти російської агресії, щоб наші нащадки ніколи не знали війни.
Міжнародний день миру був заснований ООН для того, щоб підкреслити важливість миру між усіма країнами і безглуздість воєн.
Раніше свято відзначалося в третій вівторок вересня, оскільки в цей день проводилася щорічна сесія Генеральної Асамблеї ООН. З 2002 року свято відзначається в одну і ту ж дату - 21 вересня.
Поети рідного краю.pptx
Усесвітній День Гідності 2022 - путівник (укр).pdf
